Хрупкие души запечатывали в соляных шахтных копях.
Глубоко в земле, по – ночам, они хранились в шахтных нишах для восприятия и понимания смысла жизни…
Души лежали в нишах и, сладостно мечтая, грезили о несбыточном счастье – крепких и здоровых глиняных горшочках, в которых их поднимали на землю, чтобы творить добро.
Однако, добра не получалось… И после каждой неудачной попытки на земле, треснувшие горшочки снова опускали в шахты… И души, созданные для хрустального перезвона вечности, сипло жаловались друг другу на свои неудачи. А потом, мирно похрапывая и постанывая, бродили по лабиринтам грез, мечтая о крепких и здоровых глиняных горшочках…
А творить добро было так просто…
Но как тяжело было на земле подарить себя другим, не думая о своих горшочках!
И снова, и снова их ждали лабиринты грез в соляных копях….
Комментарий автора: ЧТОБЫ ПОЗНАТЬ ВКУС СОЛИ, НУЖНО ЕГО ПОЗНАТЬ...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
