"Послухайте слова Господнього, Ізраїлеві сини, бо Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання". (Осії 4:1)
Тобі не треба Бога,
Бо мила зла дорога...
А як Він прийде, що скажеш?
Плоди які покажеш?
Ти любиш розважатись
І голосно сміятись.
Любиш анекдоти
Вдома й на роботі.
Ще себе захищаєш,
Що "пити розум маєш".
Горілка ж і вино
Ведуть насправді в зло.
Чужих жінок кохаєш,
Й свою теж пам'ятаєш.
Ти блудник, от і все, -
Вістить Слово Святе.
Маєтком обкувався,
Дітьми завеличався.
Співаються пісні
Від рання й до зорі.
Та в них не "слава Богу!",
А жінка й зла дорога.
Рідний край підносиш,
Божого ж не просиш.
Покайсь, бо йде недоля, -
Карається сваволя.
Тобі потрібен Бог,
І з Богом діалог!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Мечта. - Анатолий Бляшук Иногда оборачиваясь назад и вспоминая всю боль и зло, которые были моими вечными спутниками, когда я жил без Бога, у меня возникает вопрос, сколько же еще людям нужно боли, чтоб они захотели любви…? Сколько еще нужно страшных, неоправданных смертей, чтоб люди захотели жить…? Сколько еще молодых пацанов и девчонок должен скосить СПИД и наркотик, чтоб их родители поняли, что это следствие их грехов, унаследованное их детьми и еще приумноженное…? Сколько еще…?
